Міжнародна оф-лайн і он-лайн конференція "Суспільні трансформації і безпека: людина, держава, соціум" 2021

Про особливості програми та організації Конференції

04 червня 2021 року відбулася IX Міжнародна науково-практична конференція «Суспільні трансформації і безпека: людина, держава, соціум». Особливість цьогорічного заходу – змішаний он-лайн і оф-лайн формат комунікації учасників.

З ініціативи програмного комітету Конференції у 2021 році до її традиційних співорганізаторів – Міжрегіональної Академії управління персоналом, Науково-дослідного центру «ДЕМОС» НУ «Львівська політехніка», Міжнародного інституту бізнесу, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», Університету економіки у Бидгощі (Польща), Львівського торговельно-економічного університету; громадських організацій «Центр досліджень і моніторингу якості та мобільності людських ресурсів», «Академічний простір», долучилося Львівське обласне об’єднання організацій роботодавців (ЛОООР). ЛОООР є територіальним членом Федерації роботодавців України, представляє інтереси 33 організацій роботодавців, до яких входять 1589 підприємств Львівщини.

72 учасники представляли академічну та університетську спільноту, підприємницький і громадський сектор, зокрема, з Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Сумського державного університету, Університету банківської справи, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Львівського національного університету імені Івана Франка, НУ «Львівська політехніка», Львівського торговельно-економічного університету, громадських організацій «Агенція європейських інновацій», «Українська експертна ліга», «Асоціація будівельників «Будіндустрія».

Відкриваючи пленарне засідання, співголова оргкомітету Конференції, керівник НДЦ «ДЕМОС» НУ «Львівська політехніка», проф. Уляна Садова окреслила тематичні напрями роботи учасників зустрічі, звернула увага на те, що особливістю цьогорічного наукового заходу є наголос на проблематику розвитку дуальної форми вищої і професійної освіти, проєктну діяльність у рамках соціального партнерства університетів, органів влади, громадських організацій і бізнесу.

Привітання і виступи співорганізаторів Конференції

З вітальним словом до учасників звернулись представники інституцій – співорганізаторів Конференції:

Наталія Грабовенко – директорка Навчально-методичного інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом, Любомир Пилипенко – директор Інституту адміністрування і післядипломної освіти НУ «Львівська політехніка», Михайло Яворський – виконавчий директор Львівського обласного об’єднання організацій роботодавців, Дарія Дорошкевич – завідувачка кафедри менеджменту та інновацій Міжнародного інституту фінансів.

ТЕМАТИЧНІ НАПРЯМИ ДОПОВІДЕЙ УЧАСНИКІВ

Про суспільні трансформації в освіті. Перспективи розвитку дуальної форми вищої і професійної освіти

У доповіді на тему «ПРО ДУАЛЬНУ ФОРМУ ВИЩОЇ ОСВІТИ: НОВІ МОЖЛИВОСТІ І ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗВО» директорка Навчально-методичного інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом Наталія Грабовенко звернула увагу на сучасні виклики перед ЗВО, а також нові можливості і перспективи, які пов’язані із запровадженням елементів дуальної форми освіти. Доповідачка презентувала напрями і досвід співпраці МАУП з роботодавцями, наголосила на важливості збалансування інтересів усіх учасників освітнього процесу у цьому напрямі, зокрема актуальність для роботодавців вирішення питання про віднесення витрат на підготовку фахівців на витати виробництва.

У доповіді на тему «ЗВ’ЯЗОК ПОКОЛІНЬ І ТЯГЛІСТЬ ТРАДИЦІЙ ЯК ЧИННИК СТІЙКОСТІ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ ПАРТНЕРСТВ В УМОВАХ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ» виконавчий директор Львівського обласного об’єднання організацій роботодавців (ЛОООР), к.т.н. Михайло Яворський презентував досвід ЛОООР у вирішенні проблеми підвищення якості і конкурентоспроможності підготовки фахівців за участі підприємств Львівщині, наголосив та тому, що «чинником міцності і стійкості суспільства є відродження історичної пам’яті, ведення постійного діалогу між молоддю і досвідом, збереження тяглості поколінь. Якщо такого діалогу немає, то суспільство стає вразливим до інформаційних фейків, провокацій, маніпуляцій і розколу. Тому у повсякденному житті і освітньому процесі на цьому потрібно наголошувати, особливо у молодіжних аудиторіях». Але, як зазначив Яворський М.С., у молодіжному середовищі ця теза підтримується за умови існування діалогу та дискусії, а не домінування менторства у комунікаціях представників різних поколінь.

На конкретних прикладах вирішення проблеми якості освіти в інженерно-технічній галузі, зокрема для розвитку будівельної індустрії, перспективних напрямах співпраці бізнесу та закладів вищої і професійної освіти зосередив свою увагу керівник громадської спілки «Асоціація будівельників «Будіндустрія» Ростислав Вороновський у доповіді «ВПРОВАДЖЕННЯ ДУАЛЬНОІ ФОРМИ НАВЧАННЯ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ЛЬВІВЩИНИ: ПРИКЛАДИ, ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ»

Сучасні форми співпраці з роботодавцями у підготовці фахівців у галузі соціально-поведінкових наук і менеджменту, особливості роботи з різними аудиторіями здобувачів вищої освіти на конкретних прикладах висвітлили у спільний доповіді «ПІДГОТОВКА МАГІСТРІВ З ПСИХОЛОГІЇ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ У СПІВПРАЦІ З РОБОТОДАВЦЯМИ: КЕЙСИ ЛЬВІВСЬКОГО ІНСТИТУТУ МАУП» зав. кафедри менеджменту, економіки та туризму, доц. Леся Данилюк та зав. кафедри психології цього інституту доц. Уляна Іванюк.

З особливим зацікавленням сприйняли учасники Конференції виступ д.географ.н., професора, завідувача кафедри економічної і соціальної географії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Костянтина Мезенцева, який зосередив увагу та викликав дискусії учасників запитанням «Чи виробляємо ми в Україні наукові знання?» Таке риторичне, на перший погляд, запитання зумовлене тим, що результати досліджень українських вчених у соціогумантірній та інших суспільних галузях мало представлені у глобальному інформаційному просторі. На переконання доповідача, наука – це не лише особлива соціальна, але й економічна діяльність, а її результати теж потребують інформаційної підтримки і реклами. Проф. Мезенцев К.В. представив також результати оцінювання обсягів виробництва нових знань українських дослідників у галузі суспільно-просторових трансформацій з використанням аналітики міжнародних наукометричних баз.

Варіанти вирішення проблеми розширення джерел фінансування дослідницької діяльності університетів, підвищення за рахунок цього якості вищої освіти, зокрема, конкретних складових освітніх програм, презентував у своїй доповіді «ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЯКІСТЬ ОСВІТИ: ДЕ ЗНАЙТИ ЛІНІЮ ПЕРЕТИНУ» к.т.н., доцент кафедри «Процеси та обладнання хімічних і нафтопереробних виробництв» Сумського державного університету, член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Артем Артюхов.

Сучасному розумінню соціальної місії університету була присвячена доповідь доц. кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, президентки ГО «Українська експертна ліга» Галини Кравченкової. Дослідниця представила результати опитування студентів Каразінського університету, мета якого – з’ясувати ставлення студентів до Цілей сталого розвитку, перспектив і форм залучення молоді до їхньої реалізації, у тому числі через соціальне підприємництво і розвиток відповідних навичок під час університетського життя.

Про виклики і нові можливості розвитку економіки у умовах суспільних трансформацій

На актуальних проблемах маркетингового забезпечення розвитку реального сектора економіки України, конкретних рекомендаціях органам державної влади у цьому напрямі зосередили свою увагу д.е.н., проректорка Міжнародного інституту фінансів Ольга Іляш та доктор філософії, старша викладачка кафедри економіки та підприємництва цього Інституту Ірина Джадан у доповіді «СТРАТЕГУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ ПРОМИСЛОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ».

Підвищенню ефективності управління податками в умовах цифровізації була присвячена доповідь к.е.н., доц. кафедри фінансів, кредиту та страхування Львівського торговельно-економічного університету Тетяни Мединської.

Доктор економічних наук, доцент кафедри економіки та управління національним господарством Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Ксенія Бондаревська окреслила стратегічні напрями щодо забезпечення соціальної безпеки на ринку праці України, звернула увагу спільно з учасниками конференції на особливу актуальність проблем удосконалення правового регулювання зайнятості у статусі фізичних осіб-підприємців.

Актуальні питання соціальної економіки, зокрема в частині методологічних підходів вимірювання нерівності у суспільстві, розглянули доц. кафедри теоретичної і прикладної економіки Тетяни Степура та студент магістратури НУ «Львівська політехніка» Віталій Потапенко.

Про соціокультурний та історичний контекст суспільних трансформацій

Суспільною трансформацією пам’яті є переосмислення українцями та світовою спільнотою  нових фактів і наслідків голодомору в Україні.  Про такі факти, демографічні та інші наслідки насильства радянського режиму над українцями розповів пров. н. с. Інституту досліджень Голодомору, докторант ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» Роман Теслюк.

Тематичний напрям «Міграція в Україні і світі: соціокультурні та економічні наслідки» у пленарному засіданні конференції презентували представники Інституту регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України д.е.н. Мар’яна Біль у доповіді «МІГРАЦІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ МОЛОДІ: ПРАВОВІ ЗАСАДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ», а також д.е.н. Ольга Риндзак з доповіддю «ЗВОРОТНА МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ В УКРАЇНІ»

Презентації проектів і досвіду проектної діяльності у рамках соціального партнерства «влада-наука-освіта-бізнес»

Окрема частина Конференції була присвячена презентації ідей і результатів наукових досліджень у рамках проєктної діяльності.

Керівник НДЦ «Демос» НУ «Львівська політехніка» проф. Уляна Садова спільно з доц. кафедри статистики економічного факультету Львівського університету імені Івана Франка Тарасом Панчишиним презентували проєкт «Розвиток біоекономіки Західного регіону України: виробництво екотари з біодеградабельних полімерів». Цей проєкт з 2021 року реалізується на замовлення Львівської обласної держадміністрації у співпраці двох провідних Львівських університетів, Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішного НАН України, громадських організацій та зацікавлених підприємств.

Професор економічного факультету Львівського університету Ольга Гринькевич спільно з проектним менеджером ІТ-компанії «DevCom» Ростиславом Малиничем представили результати виконання проєкту регіонального розвитку «Моніторинг реалізації інтелектуального потенціалу випускників ЗВО і ЗПТО прикордонного регіону: соціальне партнерство, державне і регіональне замовлення» (2018-2020 рр.). Одним із таких результатів є запуск веб-порталу intellectlviv.com, мета якого – інформування стейкхолдерів системи вищої і професійної освіти Львівщини про якість підготовки кадрів за критеріями зайнятості, доходів випускників, а також оцінками роботодавців.

Координатор Національного контактного пункту «Інформаційно-комунікаційні технології» НУ «Львівська політехніка» Іван Кульчицький у своїй доповіді презентував досвід ГО «Агенція європейських інновацій» у залученні ресурсів та практиці комунікацій для успішної проєктної діяльності.

За результатами роботи учасників будуть опубліковані матеріали доповідей Конференції, а її учасники отримають сертифікати, які додатково підтверджують розвиток професійних компетентностей дослідницького характеру.

Звіт підготували:

Уляна Садова (керівник НДЦ «Демос» НУ «Львівська політехніка», д.е.н., проф.), Леся Данилюк (зав. кафедри менеджменту, економіки та туризму Львівського інституту МАУП, к.е.н., доц.), Василь Гринькевич (доцент кафедри менеджменту, економіки та туризму Львівського інституту МАУП, к.т.н.)